- збаламучувати
- —————————————————————————————збаламу́чуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
збаламучувати — ую, уєш, рідко. 1) Робити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2) кого. Хвилювати кого небудь, сіяти неспокій серед когось. || Підбурювати на якісь учинки; бунтувати. 3) Залицятися, настирливо домагатися взаємності в коханні … Український тлумачний словник